Навіщо себе обмежувати, або ІНСТРУМЕНТАЛІСТ, або ВОКАЛІСТ, краще бути і тим і другим, як Стінг наприклад. Мова йде про творчість, а як відомо спів під чужий мінус не є творчість(благо коли у вас власні мінуси на власні пісні, то вам честь і хвала), а просто калька. Дай Бог ви дійдете вершини коли вам акомпонуватиме кращий симфонічний оркестр світу, але зараз працювати, працювати і ще раз працювати.

З повагою Роман Співак.

Ну почнемо з того, що якби я був як Стінг, навряд я б сидів на цьому форумі!:)) Як на мене то кожен повинен займатися своєю справою) Щоб бути класним інструменталістом, потрібно займатися на інструменті не менше 3 годин в день) Те саме і з вокалом) Я вибрав те, що  мені більше  подобається, от і все)

Добре, 8год спати, 8год. гуляти, 4год.займатись вокалом та 4год інструментом в ідеалі. Я займаюся по 4 год. на день, 5 днів на тиждень і цього більш як достатньо (якраз в муз-училищі вчать не багато займатися,а ефективно і з головою займатися) і зараз перервався від заняття, щоб написати цей комент. Благо, маю мобільний інтернет. 

З повагою Роман Співак.

Я радий, що ви такий трудоголік:)
Себе таким не вважаю!)

P.S.

Для чого в кожному повідомленні писати "З повагою Роман Співак", якщо і так видно, хто повідомлення писав?)

З повагою Віталій Лесів!!!

Vitalik k\m, є речі які теоретично не зрозуміти. Тому раджу спробувати при першій нагоді поспівати (можна і репетиційно) під справжній акомпонемент. Те що караокєрство не щезне в найближчому майбутньому в мене нема ілюзій. Але те що живе виконання посуне добряче цю армію музичних імпотентів, це факт.

Бо дійсно поважаю людей, та й мені не тяжко написати, хоч якщо подумати, то під настрій. Щодо трудоголіка, то я також себе таким не вважаю, просто коли ти робиш певну роботу яка тобі в кайф, то і час летить непомітно швидко. Також на весіллях та в кабаку головне не схалтурятися, завжди себе контролювати. Благо я маю такий контроль що до співу та гри - то моя кохана дружина, яка не дає мені розслабитись і якщо десь не так заспіваю, чи заграю завжди мене штурхає, ну і звісно я її також.

З п. Р.С.

Чого ж не зрозуміти, я три рази співав з живим колективом) Два рази з мінімальним , 5 чоловік (ударні, дві гітари, клавіша, труба), і один раз з естрадним оркестром 15 чоловік, я вже це в якомусь форумі писав, і писав, що ці відчуття не порівняти з відчуттями співу під фанеру. І то при тому, що жоден з тих трьох виступів не був професійно визвучений)

Перший раз моя дружина заспівала під джаз-оркестр в 23 роки. До того і в училищі і в інституті тільки під фанеру. Ось тоді у неї сталася істерика - вона не змогла співати, зрозуміла що взагалі не вміє співати. Звичайно час і репетиції це виправили. Наразі як її просять заспівати в концерті під живий колектив вона йде з величезною радістю.

Дуже велика різниця співати під фонограму та під живий колектив, і  тому хто це не пробував раджу якомога швидше долучитися до того кайфу.

P.S.
в дитинстві грав в дитячому вокально інструментальному ансамблі на бас гітарі, а потім на клавіші) Рівень був дуже слабенький, але весело було:)