З величезною повагою ставлюся до п.Назара Рибака,який зробив величезний внесок у розвиток порталу.Щодо теми-не буду ж відкривати "Америки",але,на мою думку,все залежить від запитів людей,які живуть живуть в різних куточках країни.В мене на Поліссі проходить і російська музика,я не кажу про Схід.Суть-в чому?Дивлячись,не пам"ятаю,  львівський телевізійний канал,було зауважено"Україна ще не відбулась ,як держава!"Ось в чому проблема .Політики рвуть її на шматки...Коли ми будемо всі разом-то хай в свою Росію їдуть "кіркорови" і прочая "братія".Я ж не кажу ,що не потрібно читати Пушкіна,Лермонтова.Ми-ж культурні люди.Перепрошую,що так "заїхав" далеко,коли буде наша держава-тоді і буде повністю наша музика.Я ж не думаю,що французи,граючи у себе на весіллях,використовують половину англоамериканського репертуару..Пробачте,колеги,що зайняв Ваш час своєю "писаниною",хто читав...

Пане Ігор (з Сокаля), на мій погляд, "При долині кущ калини" є, якраз НЕВДАЛИМ ПЕРЕКЛАДОМ З РОСІЙСЬКОЇ!  Наприклад: "Хлопець БРАВИЙ ПРИСКАКАВ"...  В українській мові  слова "Бравий" -  НЕМА!  А "прискакав" він на одній нозі,чи на двох? Чи, може, навприсядки? А-а-а, на коні. Ну, то на коні в нас "Їдуть". ("Їхав, Їхав козак містом...")  Вибачте, панове,  не в тему замітка, але колись було: "Музика такого-то на ВІРШІ такого-то. А зараз не вірші, а так... ТЕКСТ... 

Трохи ясності стосовно слів і перекладів та значень:

СЛАВА , БРАВО , УРА
Слава — браво — ура
       Слово слава здебільшого виступає в функції іменника: «Гей ну, хлопці, до зброї — на герць погуляти, слави здобувати!» (історична пісня). Але це слово буває й вигуком, що відповідає російським вигукам ура («Як упав же він з коня та й на білий сніг, — Слава! Слава). — докотилось і лягло до ніг. — П. Тичина), браво («Хорові Вірьовки та його керівникові Авдієвському слава!» — З живих уст). Слід пам’ятати й цей давній український вигук слава, щоб користуватись ним під час різних урочистих моментів — на мітинґах, концертах, виставах і зборах, коли хочеться висловити свій захват.

http://slovopedia.org.ua/34/53409/33358.html

СКАКАТИ

(аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде (Гаврило) вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий (Антосьо) іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. (4-й повстанець:) Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його (пана), — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила (Марія).. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко). 3.

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т. ін.). Дуже сильно, у великій мірі. Кортіло .. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів).

го́пки скака́ти. Охоче бігти, іти куди-небудь. Онопрій усе наставляв ухо на Саливона і своє гукнув: — Пісного борщу не годна зварить, а до церкви гопки скаче! (В. Кучер).

скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Кропивницький); Розумиха побожно перехрестилась — Чого ж би вас бив Лелека?.. вдовою прожили чесно: все село знає .. Не сушіть голови задурно.— Дуже вже старий для мене.— Не скакатиме в гречку, дома сидітиме біля жінки (М. Лазорський); Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Л. Дмитерко); Як би він не жив, та жив, аби в чужу гречку не вскакував (Укр.. присл..); — Дивіться, ще оступимось… Скочимо в гречку.— А чого б не скочити? (Ю. Мушкетик); І за що ж мусить погибати хоч би й оцей безталанний Олекса Сенчило? А Олекса Сенчило стоїть посеред колеса (присуджений до страти). За те, що трапилось, може, раз на віку, вскочити в гречку! (П. Куліш); — Чого це т

скака́ти (і) у вого́нь і в во́ду за кого. Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небудь; робити будь-що для когось. Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський).

скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким. Прислуговувати кому-небудь, підлещуватися до когось, втрачаючи людську гідність. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші “генії” перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка).

скака́ти по верха́х. Глибоко не вникати, не торкатися суті чого-небудь (у розмові, виступах і т. ін.). І все то не по верхах скаче (Проценко), а розумним словом глибоко гвоздить (Панас Мирний).

скака́ти так, як загра́є хто. Підкорятися кому-небудь, діяти за чиєюсь вказівкою. — Тепер ви будете скакати так, як заграю! (І. Франко).

скака́ти ца́па. Рішуче протидіяти чому-небудь, протестувати проти чогось, заперечувати щось. (Роман:) Та хоч би батько цапа скакав, а я таки оженюсь на Мотрі (І. Карпенко-Карий).

танцюва́ти / затанцюва́ти (потанцюва́ти) під ду́дку чию, кого. Беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання, підкорятися комусь у всьому. А незабаром почав (Юрко) верховодити всіма парубками в селі; всі вони танцювали під його дудку (П. Куліш); — Ніхто мене не переконає танцювати під дудку Миті Снігура, поки я старший майстер (П. Автомонов); Я бачив таких героїв. Я тебе провчу, ти ще потанцюєш під мою дудку (М. Томчаній). скака́ти під ду́дочку. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл..).

хоч го́пки скачи́. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити що-небудь; що не роби. — Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі, — впевнено кидає Мар’ян. — Покрутяться вони, мов посолені в’юни, а без мужика, хоч гопки скачи, нічого не зроблять (М. Стельмах); — А от у мене шкідників не було. Вродило теж не дуже, зерно легке, присушене, але тут уже хоч гопки скачи — нічого не зробиш. Сила природи… (І. Григурко).

хоч плач, хоч скач. 1. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити, вдіяти що-небудь; що не роби. Як стане було той Гопченко гопки, то вже не зіб’єш його нічим,— хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав (Ю. Яновський). 2. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, коли не можна щось змінити, переінакшити. Машину цю створили винахідники .. Склали договір на роботу, а тепер хоч плач, хоч скач! (П. Автомонов).

хоч у во́ду скачи́ (стриба́й). 1. Уживається для вираження готовності будь-що зробити для кого-небудь. А як усміхнеться (Марічка), ще й з-під лоба гляне, “хоч скачи у воду” — кажуть парубки (З пісні). 2. Уживається для вираження безвихідного становища. Нічого не можу подіяти з тим бешкетником, хоч у воду скачи (З усн. мови).

http://slovopedia.org.ua/34/53409/33358.html

Відпрацювали весілля виключно українським репертуаром, причому більша половина нові пісні не відомі для пересічного українця. Народ гуляв на всю,аж персонал виглядав з цікавості, такого ще не було. Перед весіллям склали програму в якій послідовності будуть іти пісні(дуже зручно) і вперед. На мою думку при гарному репертуарі нікому  незахочеться закордонного чи ще щось заказувати. Зате як приємно було чути від гостей" Хлопці!- ви молодці ні однієї рос. пісні!, не те що наші з N-містечка". причому Льв. області. Уніформа- теж має значення, оскільки зустрічать по одягу, а проводжають по заслугах  АЛЕ! все таки зустрічають по одягу! (наш гурт з чотирьох чоловік, хлопці в чорних вишиванках, а дівчата в білих). Якщо добре розібратись то піснями 3-4 українських авторів можна відіграти весілля. Перевірено! УСПІХІВ!

Я думаю що змоглиб, але важкувато булоб. В нашому регіоні на замовлення іде дуже багато пісень російськомовних. Не відмовляти ж клієнтові, та й бабло не помішає.

Цікаво...?...!...?....А якби,то таке запитати у музик польських,чешських,мадярських? Отоб,у них здивування було!...

А чому  це Ви так п.Едельвейс "наїжджаєте" на п.Яворського? А якби я попросив виконати польських музикантів що-небудь із "The Beatles"? То бачу,на Вашу думку,вони були б здивовані? То,на мою думку,тоді вони не музиканти...

Ми в виключно граєм як правило тільки українським репертуаром! Скажу чесно, що років назад з отак 4 -5, коли нам казали таку умову клієнти, то ми були троха розгублені ... Як то буде йти та вся забава!  Тоді без шансону не було весіллє! А зара я вже не памятаю коли співав російську пісню на весілю, не те що шансон! Буває звичайно і винятки - но то дуже рідко! Як на мене ПОЗИТИВНО! Замовляють білше "фірму" ніж російскомовний репертуар!

Дуже вдячний за відповідь! Але пане Бедзю ,я писав не до пана Яворського ,а на відповідь до теми форуму пана Метельського (Ну нічо, ,)  З  Ґеоґрафічного  мешкання пана Яворського  Його арґумент зрозумілий (хоча, це тоже наша Ненька).--- Нам на ГАЛИЧИНІ з цим, не питання.  Давайте порадьмо сі...  Хоча треба бути на Його місці,Але, я,би поступив по своєму  (мені так здається.Ну хоч би попробував.(Знаю випадки в Харкові лабухи протримувались на РІДНІЙ МОВІ цілу командіровку))

Відповідаючи на питання п.Романа Метельського я сказав би так,якщо  потрібно.Але такої умови нам (за тридцять років)ще ніхто не ставив.Люди просять,щоб музика була хороша та якісна,а на якій мові - нікого не цікавить.У нашому репертуарі є українські,російські,словацькі,чеські,польські,мадярські,русинські народні пісні та шлягери,також присутні англомовні речі.Головне,щоб це були дійсно хіти,які любить народ.Словаки,мадяри,німці та інші мають більше половини англомовного репертуару(крім народних пісень). Навіть Софія Ротару,Таїсія Повалій,Ані Лорак,Ірина Білик,Наталія Могилевська,Юрій Рибчинський!!! Павло Зібров,Віталій Козловський,гр,ВІАГРА та багато,багато інших українських виконавців кращі свої хіти співають російською,на радіо,телебаченні крутять в основному іншомовні пісні. І тому,якщо бути відвертим, українськомовний репертуар не витримує конкуренції з російськомовним. Якщо бодай вище згадані виконавці співали виключно українською,тоді це питання не ставилось би зовсім. Усім великий привіт із сонячного Закарпаття!