Кінець розмови і розлите вино

І як на зло крадеться ніч за вікном

Та ми вже звикли не спати…

Кінець розмови і не знає ніхто

Чи знов почують рідні голоси тих:

Хто може вдома свій забув телефон,

Чи випадково заблукав у метро

Чи не почув дзвінка

Чи просто не встиг…

Як вже багато тих хто просто не встиг

Сказати: «В мене все гаразд! А як ти?»

Тепер вони неба блакиті птахи

Пробачте нас за те що ви, а не ми!

Як багато ти, хто просто не встиг…

Чому часом такі буваєм дурні

І ображаємося марно на тих

Хто нам за день ні разу не подзвонив

А може десь вони втомлені сплять,

А може на цей раз хтось просто не встиг…

Як вже багато тих, хто просто не встиг

Сказати: «В мене все гаразд! А як ти?»

Тепер вони неба блакитті птахи!

Пробачте нас за те що ви, а не ми!

Не відчуємо знову ваших теплих обійм

Не пройдемось по вулицям наших улюблених міст

Рівно на половину серце стало стало пустим

Від нестерпного болю і сліз

Як вже багато тих хто просто не встиг

Сказати: «В мене все гаразд! А як ти?»

Тепер вони неба блакитті птахи

Пробачте нас за те що ви, а не ми!

Кінець розмови і не знає ніхто

Чи знов почують рідні голоси тих:

Хто може вдома свій забув телефон,

Чи випадково заблукав у метро

Чи не почув дзвінка

Чи просто не встиг…