Народна
А я піду до дівчини
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
- Належить до жанрів:
- Ор+бэк.
Текст пісні:
Ой, дівчино, серце моє, чого забарилась?
Може, мати не пустила, може, не хотілось?
Приспів:
А я піду до дівчини, стану коло хати, |
Чи не вийде моя мила щось мені сказати. | (2)
Ой не світи, місяченьку, коло мої хати,
А я піду до дівчини серце звеселяти.
Приспів.
Ой, козаче, любий, милий, мати не пускала,
А я з мамою сварилась, долю проклинала.
Приспів.
Ой, дівчино, серце моє, чого забарилась?
Може, мати не пустила, може, не хотілось?
Приспів.
Щось мені сказати, щось мені сказати, щось мені сказати.
Плюсовий запис
Коментарі:
Оригінальниий "БЭК"
Василько Яняк на зорі володіння інструментом KORG triton le









Останні коментарі
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Radislav: Щира Вам подяка!
Radislav: Дякую Вам!
Radislav: Щира Вам подяка!!!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
steve1010: Дякую!
Vrsax78: Де знайти оригінал і скачати
boss1973: Дякую за мінус!!
steve1010: Дякую!
bakwy : Дякую!
steve1010: Дякую!
V07a01lera: Щиро дякую ! Побільше б пісень цього гурту.
mazuryk: Дякую!!!
mazuryk: Дякую!!!
olegantonenko: Дякую!
Favor: Дякую!!!
Favor: Дякую!!!
Хуха Хух: ДЯКУЮ!!!
Хуха Хух: Дуже дякую!!!
mrvalik: дякую
mrvalik: дякую
garmash62: Не та гармонія…
MFKKM: ????????????
MFKKM: Дякую!!!
sergeii: Дуже хотів за співати Ти так ж красива ця пісня просто бомда але мінусу ні де нема . як би ваша ласка думаю богато хто був би дуже вдячний . ще раз дякую вам за вашу работу .
sergeii: Щиро дякую дуже гарна пісня !!!
Людмила Мамчур: Те місто, де зупинявся час , Те, без якого немає нас, Хоч і розбіглись, але не забули... Мій тихий двір, де верба росте, Де зрозуміле все і просте, Де кожен крок нагадає минуле... Забуду про втому! Дорога знайома, Додому, їду додому! Там рідні навколо, Там щастя в простому. Додому, їду додому! Я не дзвоню часто, як би мав, Але я знаю чекаєш, мам... Мільйони справ і мовчать телефони... Найважливіший з усіх шляхів — Той, що веде на батьків поріг. Ми — діти, поки чекають нас вдома! Забуду про втому! Дорога знайома, Додому, їду додому! Там рідні навколо, Там щастя в простому. Додому, їду додому! Додому, їду додому! Додому, їду додому я! Там рідні навколо, Там щастя в простому. Додому, їду додому! Забуду про втому! Дорога знайома, Додому, їду додому! Там рідні навколо, Там щастя в простому... Додому, їду додому! Додому, їду додому! Додому, їду додому я! Їду додому! Додому, їду додому! Додому, їду додому я!
Павло Салганюк: Дякую!