Народна - Весілля себе буйно почуває / Деталі Запису / minus.lviv.ua — Українські мінусовки
Допомогти порталу
Архів конкурсів
Конкурс вокалістів

Результати

Учасників: 58
Музичні товари Соляр Мар'ян Shure SM58SE
Музичні товари Соляр Мар'ян Міkpoфoh RODE BROADCASTER
Музичні товари Соляр Мар'ян Кoндeнcaтopний mіkpoфoн FZONE BM-800 KIT
Музичні товари Соляр Мар'ян YAMAHA P-125 (WH)
Музичні товари Соляр Мар'ян CORT CR300 (Aged Vintage Burst)
Музичні товари Соляр Мар'ян Елekтpoгітapa CORT CR100
Музичні товари Соляр Мар'ян Цифpoвe піaнінo YAMAHA ARIUS YDP-145
Музичні товари Соляр Мар'ян Стyдійhий kohдehcaтophий mіkpoфoh RODE NT1 KIT
Музичні товари Соляр Мар'ян SHURE SM7B

Народна

Весілля себе буйно почуває

Тип файлу:
Аудіо
Бітрейт:
320
Розмір файлу:
14.1 МБ
Тривалість:
06:08
Мінусовку додав:

igor70

13 Жовтня 2015

Опис:

Текст в тегах.


Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг 414 (Голосів: 5)

Додаткові дані:
Темп :
Помірна
Виконується:
Соло
Стать :
Будь яка
Властивості:
Додати в Twitter Поділитись з друзями | Cоляр Мар'ян Поділитись з друзями | Cоляр Мар'ян

Коментарі:

ігор, молодець, хороші речі виставляєш.крепкого здоровя вдачі


Весілля себе буйно почуває,
Усі співають пісню, лиш не я.
Бо сльози мені очі заливають,
Що ти його дружина – не моя.

Ти пишеш мені листа, моя мила,
Запрошуєш мене на весілля.
Як жаль, що ти другому вже дружина,
Як жаль, що ти його, а не моя.

Я мріяв про хатину у гайочку,
Купив тобі я перстень золотий.
Тепер я буду думать лиш про тебе,
І завжди, завжди буду я сумний.

Я згадую чудовії світанки,
Я згадую чудові вечори,
Як ми зустрічали тільки двоє;
Вже більше не повернуться вони.

А моє серце все ще палко б’ється,
У ньому ще горить твоя любов.
Ота, що більше до мене не вернеться,
Бо ми вже розлучилися з тобов.

Тепер мені на світі важко жити,
Бо я згубив свою палку любов.
На очі мені знов находять сльози,
І серце заливається журбов.

Прощайте ви, кохані карі очі,
Прощай і ти, моя любов!
А я піду шукати своє щастя,
Та хоч його б я не знайшов.


Це робота Тараса Будинкевича.


Дякую!