Вступ;

00:05
Приспів:
А я без неї неначе без шкіри...
А я без неї не маю причини,
Причини гоїти рани болючі свої
День за днем...

А я по снігу по білому босий
Піду до неї, якщо лиш попросить,
Вона собою мене відігріє,
І холод мине!..

1
Понурі ліхтарі дивляться услід,
Ви що не говоріть -
Без неї це не світ...
Лягла на місто ніч /і над головой
Блищить /небесне просо

Я стільки зарікався, знову закурив...
Я стільки намагався, так і не зумів
Не думати про ту одну, яку я полюбив!..
Це так не просто!..

Приспів.
А я без неї неначе без шкіри...
А я без неї не маю причини,
Причини гоїти рани болючі свої
День за днем...

А я по снігу по білому босий
Піду до неї, якщо лиш попросить,
Вона собою мене відігріє,
І холод мине!..

2
Вона - моє проміння,
Що світить у вікно...
Без неї я - каміння,
Яке іде не дно...
Без неї все не так,
Без неї дні мої у тьмі,/
Не видно сонця...

Чи може без коріння
Тополя прорости?
Чи дійдуть без адреси
Закоханим листи?
Чи можна без частини себе
Далі жить мені?

Приспів:
А я без неї неначе без шкіри...
А я без неї не маю причини,
Причини гоїти рани болючі свої
День за днем...

А я по снігу по білому босий
Піду до неї, якщо лиш попросить,
Вона собою мене відігріє,
І холод мине!..

(на октаву нижче)
А я без неї неначе без шкіри...
А я без неї не маю причини,
Причини гоїти рани болючі свої
День за днем...

(на октаву вище)
А я по снігу по білому босий
Піду до неї, якщо лиш попросить,
Вона собою мене відігріє,
І холод мине!..

(на октаву нижче)
А я без неї неначе без шкіри...
А я без неї не маю причини,
Причини гоїти рани болючі свої
День за днем...