Кияночка.

Кричевський Г.
1.
У цьому місті я буваю дуже рідко
І от приїхав щонайбільше на півдня,
В руках валіза шестиструнка й жовта квітка
Кохання в серці і омріяна весна.
Моя знайома десь живе на Бесарабці
Нас розлучили кілометри і роки,
І я пишу хоча ми навіть не коханці
У синій зошит їй присвячені рядки.
П-в:
Ой киянка ти киянка ти кияночка
Не з Берліна фрау ні з Варшави паночка,
А чарівна чорнобрива україночка
Ой киянка ти киянка моя квіточка.
Програш.
2.
Поки дзвонив я їй із людного вокзалу
Кудись валіза моя зникла назавжди,
Та залишилася мені одна гітара
Троянди, квітка і романтика в душі.
І я пішов бульваром вниз на Бесарабку
В кишені нуль, але щасливий без вина,
Украли навіть фотографію на згадку
З якої мило посміхалася вона.
П-в:
Ой киянка ти киянка ти кияночка
Не з Берліна фрау ні з Варшави паночка,
А чарівна чорнобрива україночка
Ой киянка ти киянка моя квіточка.
Програш. Модуляція.
3.
Зустрілись ми, це було так незвично
Забув я все і на порозі обімлів,
І виглядала вона просто фантастично
Сказати щось у мене не знайшлося слів.
А за вікном сміявся Київ як шалений
Я ще не знав тоді що вже програв турнір,
Що чоловік у неї не співак, не вчений,
Не бізнесмен, а з дев`яностих рекетир.
П-в:
Ой киянка ти киянка ти кияночка
Не з Берліна фрау ні з Варшави паночка,
А чарівна чорнобрива україночка
Ой киянка ти киянка моя квіточка.
Програш.
А чарівна чорнобрива україночка
Ой киянка ти киянка моя квіточка.
А чарівна чорнобрива україночка
Ой киянка ти киянка……. моя квіточка.