Це моя Україна

Знову сонце ласкаве промінь свій посилає
і степам, і долинам, і потокам гірським.
Це моя Україна день новий зустрічає -
моя лагідна мати усміхається всім.

Там, де Січ Запорізька духом вольності віє
і козацькії чайки в Чорне море пливуть.
А на київських кручах сяє злото Софії,
і на гору Чернечу нас дороги ведуть.

Світлу сонця радіє Буковина й Поділля.
І над краєм Донецьким в небі жайвір співа.
А з карпатського літа лине голос трембіти.
Все то є Україна - наша пісня жива.

Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня усміхається всім.
Слобожини вітають запашним короваєм.
Закарпаття частує хмелем чистих медів.

А у древньому Львові пані всі гонорові.
Полтавчанок, киянок як побачиш - умреш!
Синьоокі красуні - молоді волинянки...
так подивляться в душу - очі не відведеш.

А як засвіту встануть молоді козаченьки -
вміть честь боронити і любити дівчат.
І покличе Полісся на купальське весіля...
І принесут лелеки молодих козачат...

Бо козацькому роду та й нема переводу.
І у вічному небі наші зорі горять.

Програш:
Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня - погляд ясних очей.
І гостинно, і радо, щиро вас привітає... | (x2)
І запросить до хати, як поважних гостей. |