Minus.lviv.ua

Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися

Загальний рейтинг: 324 (Голосів: 5)

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе край дороги,
Довго, довго дививсь, марно очі трудив,
А впізнати тебе було годі.

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні не веселі,
А уста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи хто цілував їх крім мене.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Хтось зітхає так сумно і важко,
Не вставай не будись, не тривож свого сна,
Не тривож свого сна моя пташко.

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Привітай, як колись привітала,
Бо пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не пропала.

А у тебе є син, а у мене дочка,
Як же схожі вони між собою,
Так давай же ми їх, поєднаєм навік,
Якщо нам не судилось з тобою.

Впали білі сніги на зелені луги,
Там де верби у росах стояли,
Ми закоханні йшли, по дорогах зими,
Ясні зорі нам путь осівали.

Я не той сирота, що по світу блука,
Не голодний жебрак моя пташко,
То розлука моя, нескінченна журба,
То любов моя плаче так важко.

Не сумуйте луги, не сумуйте сади,
Не сумуйте так рано за цвітом,
Це буває тоді, так буває завжди,
Як весна покохається з літом.