Несправедливість
Кругом одна несправедливість,дідусь завжди так нарікав,
І перед ним як Божа милість-Господній Ангел враз постав.
Молив ти Господа-сказав він,тобі відкрить його діла,
Чому одні живуть в печалі-а інші –ті й не знають зла?
І ось повів посланець Бога ,його далеко за село.
Там джерело біля дороги,і дерево з дуплом росло.
Сиди в дуплі, мій друже ,доки -я не вернусь ,спостерігай.
Тут люди йдуть , як на толоку-ти лиш себе не видавай.
І Ангел ніби розчинився, а дід собі в дуплі сидить,
Аж раптом бачить –зупинився якийсь багач ,щоб відпочить.
На килим сів ,порізав сало,свій вийняв повний гаманець.
І жирні пальці рахували, те золото, що мав купець .
Багач поїв,і після того –збиратись став,чайку попив..
Не спостеріг ,як випадково ,свій гаманець він загубив.
Дідусь з дупла все добре бачить.Багач пішов-бідняк бреде.
В торбині –хлібчика окрайчик,одежа в латках де-не-де.
Він на траву поклав ряднину,водою хліб сухий запив,
Побачив гаманця- все кинув,забув уже куди спішив.
Побіг ,радесенький,додому..А дід сидить собі в дуплі.
І бачить бідака –сірому , звисають клапті до землі.
Не встиг іще води набрати,пилюку змити із лиця-
Багач вернувся вимагати ,щоби віддав той гаманця.
За горло взяв його руками, і з люттю кинув до землі.
Бідака впав на гострий камінь,помер від рани на чолі.
Та не знайшовши свої згуби –багач тихенько драла дав..
Заплакав дід ,трясуться губи..тут Ангел перед ним постав.
Спитав його:Ну,що ти бачив? Несправедливість лиш саму!
Безкарне зло!Сиджу і плачу.Скажи , мій Ангеле,чому?
Тепер мене послухай діду!-Промовив Ангел й так почав:
Той , що знайшов-він був сусідом, і кращим другом багача.
Багч був жадібний на гроші,брехун лукавий і крутій,
Звів наклепи він нехороші –і через це друг збанкрутів.
Той сіромаха у лахмітті пограбував і брата вбив,
Покаявся, роздав все бідним,і смерть страшну собі просив.
Бог зглянувся над молитвами,як мученику –дав піти..
Сказав дід,вмившися сльозами:Наш Отче! Справедливий ти!