Кажеш все про мене знаєш ти
Навіть стіни мають очі тут
Ну у кого вже навчилися?
Ти дай йому мою сорочку
Білу ту
Ти така, як я, незламна
Але там, де я себе запхав,
Ані психолога, ні шамана
Після всього через що пройшли
Починати знову все з нуля?
Небо-небо, чуєш, небо, я земля
Бо вже той день коли
Ми зриваємося на крик
Я не знаю тебе – звик
А якщо можеш без мене далі йти,
То підкажи коли відпустить,
В руки твої, що очікують
Крізь валуни човен правлю
Зі шкіри вистрибну, списом, стрілою, навиперед
Поряд в останній твій зойк я себе поставлю
Аби ще знов розпочати, зіграти наш спільний сет
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти
Так усе й влаштовано
Тут зашив, там тече
Якщо впав - встань знов
Переклав на інше плече
Пішов брак людей, сутінки думок
Поклади їм край
Коли все ніяк - перевертай вініл, крути ще
Куплені, продані, забуті, згадані
Але не крадені сонячні наші дні, ні
Різні коли брудні, коли тендітні - ні
Хочеш пробач, хочеш "ізвіні"
Але... ким тобі був, ким тепер став
Ким була мені
Ми були на все це згодні
Прошу, тільки не сьогодні
Чуєш? Тільки не сьогодні
Я намагався навіть на горі бути ким я є
Лиш мені моє, собі лиш своє
Бо невдовзі хвилі змиють сліди
Там де спільну мову шукав з тобою
В небі нічному серпневому наше придане
Чому так довго минав, хто ховав, де ховалася?
Вип'ю тебе по краплині і все дізнаюся
Скільки на двох нам жетонів в цій касі видано
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти
Але ось тут, прямо тут
Між ребер з'явився порожній кут
Я кричав, просив, благав, на жаль
Бо ти для мене і пекло і новий рай
Схибили раз і все на нівець
Так мій зошит зламав і олівець
Так я сильний, я вільний, але пустий
Ти підкажи коли відпустить
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти
Посеред стихлої ночі транслюють солодкі сни нам,
А ми дивитись не хтіли як квіти сталеві ростуть із глини
Ми сподівались від бруду вимитись, за руки взятись і вийти
Вибач, я більше не буду з бруду ростити сталеві квіти