Брайлян Сергій
ПРОЩАЙ ДIВЧИНОНЬКО
|
|
Для того щоб звантажувати записи, необхідно увійти або зареєструватися
Додаткові дані:
- Темп :
- Помірна
- Виконується:
- Соло
- Стать :
- Будь яка
- Властивості:
Коментарі:
Прощай, дівча, прощай, мила, я з тобов останній раз,
Бо стрілецька сурма грає і до бою кличе нас.
Я з тобою нині стою, завтра іду воювать
Або завтра у могилі буду вічно спочивать.
Оглянувся козаченько на широкий битий шлях,
Де прощав свою миленьку, де прощав останній раз.
Маширує військо з поля, барабани сумно б’ють,
А вже стрільця січового атамани вже несуть.
Стрільця несуть, коня ведуть, кінь головоньку клонить,
За ним, за ним дівчинонька білі рученьки ломить.
Стрільця несуть, коня ведуть, кінь ся спотикає,
За ним, за ним дівчинонька з жалю умліває.
Це вона???









Останні коментарі
viktor64: Дкую!
viktor64: Дякую!
Tera1018: круто звучить саксофон
olegantonenko: Дякую!
mazuryk: Дякую!!!
Vitalii Myhdal: Декілька разів за всю композицію проскакує погана гармонія яка не пасує, наприклад мажор замість мінору перед модуляцією, чи можливо виправити?
VladimirLesja: Дуже дякую.
Хуха Хух: ДЯКУЮ!!!
Andrii2212: дякую
privitashki: Anatan & Friends .Будеш красти мої тексти подам в суд !
olegantonenko: Дякую!
olegantonenko: Дякую!
olegantonenko: Дякую!
Strelbitskiy: Дякую!
V07a01lera: Дякую !!!
anatoliy1121960: Дякую друже
Гринів Міша: Це Коломієць та гурт Експрес.
mazuryk: Дякую!
Хуха Хух: ДЯКУЮ!!!
mazuryk: Дякую!
VNikitin: Дякую!
Хуха Хух: ДЯКУЮ!!!
mazuryk: Дякую !
muroslav_lax29: Дякую!
lyonya55: Дякую!
olegantonenko: Щиро дякую!
Billka : Дякую*
byrma-nester: Братику супер!
byrma-nester: Не та ружа, що за садом, А та ружа – що в саду. Не той милий, що двох любит, | А той милий – що одну. | (2) Уже листя пожовтіло, А ти, травко, зеленій. Мене вдома б'ют та й лают, | А ти, милий, пожалій. | (2) Пожалів би тебе, мила, Якби думав тебе брать. Через місяць, може, ранше, | Думаю тебе лешать. | (2) пр-ш Як лишаєш мене, милий, Як лишаєш – так лишай. Все, що було поміж нами, | Нікому не виявляй. | (2) Не виявлю, моя мила, Бо я дуже тя любив. Так зробили лихі люде, | Що я тебе полишив. | (2) Раз прийшла я на висілля, Стала собі в стороні, – Покотились йому сльози | Ще й скоріше, як мені. | (2)
Billka : Дякую*