ПІСНЯ БАТЬКА.

Прожив на світі я чимало
І завжди друзів добрих мав,
Та назавжди лишив у серці
Слова, що батько мій казав:

Двічі:
"Де б ти не був, добро і доля
З тобою поруч щоб були!
Шануйся синку, пам'ятай же -
Не осором моєї сивини."

Вже підросла маленька доня,
І син дорослий зовсім став...
Та їм завжди я нагадаю,
Слова, що батько мій казав.

Двічі:
"Де б не були, добро і доля
Із вами поруч щоб були!
Шануйтесь діти, пам'ятайте -
Не осоромте батька сивини."

Життя біжить так швидкоплинно,
Така стрімка його хода,
І з кожним днем все гірше й гірше
Стає в мене сива голова.

Двічі:
Де б не були, добро і доля
Із вами поруч щоб були!
Шануйтесь діти, пам'ятайте -
Не осоромте батька сивини.

Речитативом:
Ало, добрий вечір, тато! Що, не впізнали - це я.
Приїхати? Приїхати не зможу. Ну бачите, часу нема.

Онуки? Онуки вже підростають. Старша мене наганя.
Молодший? Молодший гасає. Приїхати? В мене часу нема.

А як твоє серце? Як серце, питаю? Що кажеш?
От тобі на... То може б ліки купити? Як то пенсії нема?

Що ж ви мені не сказали? Були б написали листа.
Не чую. Кажіть голосніше. Ну як це, на марки нема?

І може я, колись з літами,
На небо к богу відлечу,
Та залишу на довгу згадку
Пораду батьківську свою:

Двічі:
"Де б не були, добро і доля
Із вами поруч щоб були!
Шануйтесь діти, пам'ятайте -
Не осоромте батька сивини."
Категория